Альтаїр (α Орла)

Знімок зірки Альтаїр.Знімок зiрки Альтаїр, отриманий в Паломарськiй обсерваторії.Альтаїр (Alpha Aquilae, α Aql, α Орла, Альфа Орла) – найяскравіша зірка в сузір’ї Орла, дванадцята зірка по яскравостi на нічному небі. Видимий блиск – 0,77m. Знаходиться на вiдстанi 16,7 світлових років від нашого Сонця.

Ім'я.

Традиційна назва цієї зірки, Альтаїр, походить від арабського виразу النسر الطائر «ан наср ан таïр», що означає «літаючий орел». В «Альмагестi» Птолемея ця зірка згадується під давньогрецькою назвою Aετός «Аетос» (орел), яка була відома на кілька століть раніше і, ймовірно, була месопотамського походження. Міжнародний астрономічний союз у 2016-му році офіційно затвердив використання імені «Альтаїр» для опису цієї зірки.

Характеристика спостереження Альтаїра.

Розташування зірок у сузір'ї Орла.Розташування зірок у сузір'ї Орла.Альтаїр утворює одну з трьох вершин так званого літнього зоряного трикутника, який найкраще видно в Україні навесні та влітку; інші вершини трикутника – це Вега (сузір’я Лiра) та Денеб (сузір’я Лебiдь).

Через свою близькість Альтаїр був однією з перших зірок (і першою сонячного типу), за дисками яких безпосередньо спостерігали; це було зроблено в 2006-му році (результати досліджень були опубліковані в 2007-му році) за допомогою чотирьох телескопів, включених до інтерферометра CHARA Array в обсерваторії Маунт-Вілсон. Ці спостереження підтвердили теоретичний ефект так званого «гравітаційного затемнення»: наявність більш темної (або більш холодної) смуги навколо екватора зірки, що є результатом сплющення зірки внаслідок обертання.

Альтаїр має шістьох оптичних супутників, позначених літерами B-G, з видимими зоряними величинами 10,3m – 13m i віддаленими на 26,8″ – 292,4″ (вимірювання 2015-го року).

Фізичні характеристики Альтаїра.

Порівняльні розміри Альтаїра і Сонця.Порівняльні розміри Альтаїра і Сонця.Альтаїр – це біла зірка головної послідовності, що належить до зірок класу А. Вона приблизно в 10,6 разiв яскравіша за наше Сонце та у 1,8 рази більша за нього.

У 1999-му році були проведені вимірювання за допомогою iнфрачервоного космiчного телескопа «Wide Field Infrared Explorer», якi показали, що яскравість зірки змінюється в діапазоні менше однієї тисячної зоряної величини за періоди менше 2-х годин. В результаті цих досліджень у 2005-му році Альтаїр був віднесений до змінних зірок типу δ Щита.

Дослідження показали, що Альтаїр обертається навколо своєї осі з великою швидкістю. Ймовірно, час одного оберту становить близько 10,4 години (у Сонця – 25,4 дня). Після врахування кута нахилу осі обертання Альтаїра до напрямку спостереження виявляється, що його екваторіальний діаметр на 14% більший за полярний діаметр. Температура поверхні цієї зірки коливається від приблизно 6860 К на екваторі до приблизно 8450 К на полюсах.

Культурне значення.

У багатьох стародавніх народів Західної Азії Альтаїр асоціювався з хижим птахом. Над Євфратом його називали «Ідчу» (орел) або «Ерігу» (могутнiй птах), перси називали його «Муру» (птах); в Согдіані його згадували як «Шадом Маширом», а в Хорезмі – як «Садмасіджі», обидва означали «благородний сокіл».

Для індусів Альтаїр, Альшаїн і Таразед утворюють 22-у накшатру (сузір’я) Шравана (Вухо) і являють собою три кроки бога Вішну. В астрології Альтаїр повинен був оголошувати про загрозу з боку плазунів.

 

Переглядів: 147 | | Теги: зірки
Всього коментарів: 0
avatar