Веста - найбільший астероїд

Веста. Знімок зондаВеста. Знімок зонда "Dawn", зроблений 24 липня 2011 року з відстані 5200 км.Веста (лат. Vesta) – четвертий астероїд, виявлений в поясi астероїдів, що обертається навколо Сонця мiж орбiтами Марса та Юпітера. Один з найбільших астероїдів в головному астероїдному поясі, займає перше місце за масою і за розміром.

Це також найяскравіший астероїд з усіх і єдиний, який можна без зусиль спостерігати неозброєним оком.

Відкриття та ім'я.

Астероїд Веста був відкритий німецьким астрономом Генріхом Вільгельмом Ольберсом 29 березня 1807-го року в Бремені. Назва походить від богині дому та домашнього вогнища з римської міфології – Вести.

Орбіта Вести.

Орбіта астероїда Веста нахилена під кутом 7,13° до екліптики і її ексцентриситет дорівнює 0,09. Він кружляє навколо Сонця на середній відстані 2,36 астрономічної одиниці. На повний оберт потрібно 3 роки та 230 днів. Веста є найбільшим представником родини астероїдів.

Фізичні властивості Вести.

Топографічна карта південної півкулі Вести показує перепади висот та великі ударні басейни Реясільвія (дiаметр близько 475 км) та Вененейя (приблизно 450 км).

Порівняння розмірів Вести і карликової планети Церера.Порівняння розмірів Вести і карликової планети Церера.Веста є другим за масою i розмiром тілом (після Церери), що циркулює в поясі астероїдів. Нагадаємо, що в 2006-му роцi Мiжнародний астрономiчний союз перевiв Цереру, яка ранiше вважалася найбiльшим астероїдом, в нову категорiю карликових планет.

Також вiдмiтимо, що ранiше вважалося, що за розмiрами Веста поступається Палладi, але останнi уточненi данi вказують на те, що за дiаметром Паллада на кiлька десяткiв кiлометрiв меньша вiд Вести.

Вага Вести оцінюється в 2,71 × 1020 кг, тоді як середня щільність становить 3,4 г/см³. Астероїд обертається навколо своєї осi досить швидко – йому потрібно 5 годин, 20 хвилин і 31 секунду на один оберт. Нахил осі обертання становить 29°. Температура на поверхні Вести коливається від -106° C до -3° C.

Південна півкуля Вести.

Альбедо Вести порівняно з іншими подібними об'єктами порівняно велике і становить 0,423. При сприятливих умовах її видно неозброєним оком. Максимальна яскравість, якої вона може досягати, +5,1m. Абсолютна зоряна величина досягає 3,2m.

Веста має неправильну форму з розмірами 560 × 578 × 458 км, близьку до еліпсоїда, сплющеного в гравітаційнiй рівновазі. Але, як вiдзначено Міжнародним астрономічним союзом, спотворення на полюсі (ударний басейн) та маса менше 5 × 1020 кг заважали автоматичному прийняттю Вести до нової категорiї карликових планет. У майбутньому Веста зможе вважатися карликовою планетою, якщо буде встановлено, що її форму, виключаючи кратери, визначив гідростатичний баланс.

Поверхня Вести.

Атлас астероїда Веста.Атлас астероїда Веста.Найбільший кратер на поверхні Вести, який спостерігав телескоп Хаббл з орбiти Землі, – ударний басейн Реясільвія діаметром близько 475 км, з чітким центральним підняттям над мiсцем удару. Вали цього кратера мають висоту від 4-х до 12-ти кiлометрiв над навколишньою територією, а центральний пагорб дiаметром приблизно 180 км пiднiмається на 23 км від основи (він майже втричі вищий за гору Еверест).

Спектроскопічні дослідження показують, що на поверхні Вести мало мінералів, якi містять воду та гідроксиди.

Веста також є джерелом походження деяких метеоритів, що падають на Землю, іменованих HED-метеоритами. До них відносяться гавардити, еукрити та діогеніти, які були викинуті з неї в результаті найбільших зіткнень (зокрема, того, що сформував басейн Реясільвія).

Внутрiшня будова Вести.

Внутрішня будова Вести.Внутрішня будова Вести.Веста, ймовiрно, має схожу будову з планетами земної групи і має залізне ядро, радіус якого оцінюється в 107 – 113 км, оточене мантією, що містить олiвіни, і кору, яка складається здебільшого з базальту.

Склад метеоритів чітко вказує на те, що на Весту впливали вулканічні явища, але зонд «Dawn», який в 2011-му роцi вийшов на її орбiту, не виявив очікуваних потоків лави та інших форм вулканічного походження. Це пояснюється тим, що вулканізм вiдбувався лише в перші 100 мільйонів років існування астероїда, і поверхня Вести з тих пір сильно розмивається під впливом менших космiчних тіл.

Дослідницькі місії.

27 вересня 2007-го року NASA відправила космічний зонд «Dawn» на Весту і Цереру. 3 травня 2011-го року вiн почав спостерігати за Вестою, а 16 липня 2011-го року вийшов на орбіту навколо астероїда. До 5 вересня 2012-го року зонд залишався штучним супутником Вести, а потім покинув її орбіту і рушив до карликової планети Церера.

Це перший зонд, який вийшов на орбіту об'єкта, розташованого в головному поясі астероїдiв.

 

Переглядів: 188 | | Теги: астероїди
Дивіться також:
Всього коментарів: 0
avatar