Плутон - карликова планета

ПлутонЗнімок Плутона, зроблений зондом «Нові горизонти» в 2015 роцi з відстані 35 445 км.Плутон – це найбільша з так званих карликових планет в нашiй Сонячній системі. Вiн був відкритий в 1930-му році, але через 76 років Мiжнародний Астрономiчний Союз позбавив цей космiчний об'єкт права називатися звичайною планетою і перевів його до нової категорiї планет-карликів.

В наш час вважається, що Плутон, подібно Ерідi, лише один з найбільших об'єктів, що знаходяться у поясi Койпера.

А в 1978-му році астрономами був виявлений і головний його супутник, який отримав назву Харон. Відкрили його при детальному аналiзi фотографії Плутона. На одній з фотографій у планети помiтили «горб», який потiм виявився її супутником.

Орбіта карликової планети Плутон.

Орбіта Плутона і Нептуна.Орбіти Плутона і Нептуна.Завдяки значнiй витягнутостi орбіти мала планета може бути від Сонця на вiдстанi від 4-х до 7-ми млрд. кiлометрiв. В результаті Плутон в деякі моменти може перебувати ближче до нашої зiрки, ніж Нептун.

Але орбіта Плутона вiдзначається великим нахилом до площини екліптики, а тому з орбітою гiганта Нептуна вона не перетинається.

Вісь обертання карликового Плутона нахилена подібно осі Урана, тому він також обертається, «лежачи на боці». Діаметр маленької планети дорiвнює двом третинам від Місячного, а його маса становить приблизно 0,0021 від земної. На один оберт навколо Сонця Плутону потрiбно 247 років при швидкості 4,666 км/с.

Поверхня планети Плутон.

Поверхня Плутона.Поверхня Плутона, складена зi знiмкiв "New Horizons", зроблених в липнi 2015 року.Поверхня вiдносно невеличкого Плутона дуже неоднорідна. Це можна помiтити навіть на знімках, зроблених космiчним телескопом «Хаббл», а пізніше це припущення було підтверджене значно кращими фотографіями космiчного апарата «New Horizons». Спектральні дані вказують на те, що на поверхні карликової планети є водяний лід, але його здебільшого маскує покрив з більш летких льодів.

У 2015-му році по знiмках з зонду «Нові горизонти» на Плутоні була виявлена велика світла область розміром 1800 на 1500 кiлометрiв, яка по своїй формi нагадує серце.

В екваторіальній зоні можна помiтити, як різко підносяться над загалом пласкою крижаною поверхнею гори висотою приблизно 3,5 кiлометра, що складаються, скорiше за все, з водяного льоду.

Найбiльш примітним геологічним об'єктом, виявленим на Плутоні, можна вважати рівнинау Супутника. Це западина, розмір якої перевищує 1000 кiлометрiв, ймовірно – це сильно зруйнований кратер ударного типу. Вона заповнена замерзлими газами і пересічена великою кiлькiстю борозен, які дiлять її на осередки розміром в кiлька десяткiв кілометрів.

Внутрішня будова Плутона.

Ймовірна структура Плутона.Ймовірна структура Плутона.Скорiше за все, Плутон складається з трьох частин. В ядрi, ймовiрно, присутнi силікатнi мінерали, а також водяний лiд. Середня частина – мантія – це теж водяний лід. Зовнішня оболонка складається з замерзлого азоту.

За розмірами і масою карликовий Плутон найменший вiд усіх планет нашої Сонячної системи. Його також перевершують ще сім супутників інших планет. Так, бiльшi за нього Ганімед, Титан, Каллісто, Іо, Місяць, Європа і Тритон. Маса Плутона менше маси Місяця майже в шість разів (і приблизно в 480 разів менше маси Землі), його діаметр дорівнює 2/3 діаметра нашого природнього супутника. Але він в 2,5 рази більший і в 14 разів масивніше Церери, найбільшого тіла пояса астероїдів.

Дослідження Плутона.

Порівняльні розміри Землі, Місяця, Плутона і Харона.Порівняльні розміри Землі, Місяця, Плутона і Харона.Плутон і його супутник Харон – важкодоступні і малодосліджені об'єкти Сонячної системи. До 2015-го року жодна космічна станцiя ще не була в околицях подвійної планети.

Зонд «Вояджер-1» міг пролетіти поряд, але вiн був перенаправлений на іншу траєкторію, обрану на користь Титана – супутника Сатурна. Астрономи могли розраховувати тільки на знiмки, зроблені за допомогою космiчного телескопа «Хаббл».

15 липня 2015-го року АМС «Нові горизонти» пролетіла поряд з Плутоном на відстані всього 12 500 кiлометрiв від його поверхні. І на Плутонi, і на його супутнику Харонi була сфотографована як видима при максимальному зближенні сторона, так і зворотна.

Подорож на планету Плутон.

Якби нам дрвелося побувати на Плутоні, то ми не змогли б помилуватися сходом і заходом його «місяця» – Харона. Зате, яким би величезним, в порівнянні з супутницею Землі, він би нам здався!

Уявіть собi, що наш Місяць вирiс разiв у сто! І вiн висить нерухомо, немов насуваючись всією величезною масою, навіть відчувається його тиск. А таке далеке Сонце висвітлює неяскравим світлом іскристі азотні крижинки.

Найбiльший супутник Плутона – Харон.

Супутник Плутона - Харон.Супутник Плутона - Харон. Знімок зонда "New Horizons", 2015 рік.Діаметр Харона складає 1205 кiлометрiв, це самий великий супутник в Сонячній системі в зіставленні зі своєю планетою. Середня відстань між двома об'єктами дуже мала – всього 19,6 тисячі км., а період обертання Харона навколо Плутона – близько тижня.

З 1985-го по 1990-й рiк спостерігалися досить нечасті явища: затемнення. Вони були поперемінно: спочатку одна планета затьмарює іншу, потім навпаки. Такі затемнення мають циклічність в 124 роки.

За допомогою аналізу відбитого світла можна зробити висновок, що на поверхні Харона – шар водяного льоду, на відміну від метано-азотного у Плутона. За даними астрономiчної обсерваторії Джеміні, на Харонi виявлені гідроксид амонію і водяні кристали. Це уможливлює існування криогейзерiв.

Незвичайні, в порівнянні з іншими планетами нашої Сонячної системи, параметри орбіт планетарного дуета, а також їх вiдносно невеликі розміри породжують у вчених гіпотези про їх походження. Зараз прийнято вважати, що цi двi карликовi планети утворилися в поясі Койпера, і вже звідти були вирвані гравітаційною силою планет-гігантів.

Ще одна гіпотеза припускає утворення системи після зіткнення вже сформованого Плутона з прото-Хароном. З викинутих уламків і утворився нинішній супутник. І тепер вони разом, Плутон і Харон – далека околиця Сонячної системи.

Iншi супутники Плутона.

Всі відомі супутники Плутона.Всі відомі супутники Плутона.Крiм Харона, у карликового Плутона налiчується ще чотири супутника, виявленi за допомогою космічного телескопа «Хаббл»:

Гідра. Цей супутник обертається в площині Харона на вiдстані від Плутона приблизно в 65 000 кiлометрiв. Його розмiри дорiвнюють 43 на 33 км. Вiдкритий в 2005-му роцi.

Нікта. Від головної планети супутник віддалений приблизно на 49 000 кiлометрiв, а його розмiри складають 54 на 41 на 36 км. Вiдкритий в 2005-му роцi.

Кербер. Орбіта цього супутника проходить між орбітами Гідри і Нікти на вiддаленнi вiд Плутона в 58 000 км, а розмiри його дорiвнюють 12 на 4,5 км. Вiдкритий в 2011-му роцi.

Стікс. Розмiри самого маленького супутника Плутона всього 7 на 5 км. Його орбіта знаходиться між орбітами Харона і Нікти на вiдстанi вiд Плутона в 42 тисячi кiлометрiв. Вiдкритий в 2012-му роцi.

 

Переглядів: 165 | | Теги: планети
Всього коментарів: 0
avatar