Комета Галлея

кольорове зображення комети Галлея та її хвоста.Це кольорове зображення комети Галлея та її хвоста було зроблено поєднанням трьох індивідуальних експозицій, отриманих на трьох окремих фотопластинках з телескопа GPO у 1986 році. Credit: ESO.Комета Галлея, офіційна назва якої – 1P/Halley, наближається до Землі кожні 75 – 76 років. Це єдина короткоперіодична комета, яку чітко видно неозброєним оком.

Еволюція поглядів на комету.

Арістотель запропонував свій філософський погляд на природу комет, за яким вони є порушеннями в земній атмосфері. Датський астроном Тихо Браге спростував цю ідею у 1577-му році.

Обробивши вимірювання небесних координат комети, виконані спостерігачами з різних точок Землі, він не зареєстрував її помітного зміщення на фоні зірок і зробив висновок, що вона має перебувати принаймні за орбітою Місяця.

Періодична природа комет.

Перше крупне зображення комети Галлея.Космічний зонд "Джотто" отримав перші крупні зображення комети Галлея у 1986 році, коли вона востаннє відвідувала внутрішню Сонячну систему. Цей знімок був зроблений з відстані приблизно 2000 км від комети. Сонце, яке на той час було розташоване ліворуч від комети, провокує викиди газу та пилу з ядра. Credit: ESA/MPS.Едмонд Галлей використав нові закони Ньютона, щоб вирахувати гравітаційні впливи Юпітера й Сатурна на орбіти комет. Він визначив, що орбіта комети, яка виникла 1682-го року, була дуже подібною до орбіт двох комет, які з’являлися 1531-го року. Так комета, пізніше названа на честь Галлея, стала першою кометою, що була визнана періодичною.

Поверхня і склад комети Галлея.

Науковці вперше змогли побачити поверхню й дослідити структуру комети Галлея завдяки місіям космічних апаратів «Джотто» і «Вега». Ця комета має порівняно невелике ядро, що ледь сягає 15-ти кілометрів завдовжки, 8-ми кілометрів завширшки й близько 8-ми кілометрів завтовшки. За формою воно дещо нагадує арахіс.

Отримані під час місій зображення ядра демонструють його надзвичайно різноманітний рельєф. Воно має пагорби, гори, хребти, западини й принаймні один кратер. Ядро комети містить замерзлі воду, монооксид і діоксид вуглецю та інші льоди, а також пил.

Орбіта комети Галлея.

Орбіта комети Галлея.Орбіта комети Галлея. Масштаб та розміри не дотримано. Credit: Rursus.Комета обертається по сильно витягнутій еліптичній орбіті з ексцентриситетом 0,967 (0 відповідає ідеальній окружності, 1 – руху по параболічній траєкторії). При своєму останньому поверненні мала в перигелії відстань до Сонця рівну 0,587 астрономічної одиниці (між Меркурієм і Венерою) і відстань в афелії більше 35 а. о. (майже як у Плутона).

Орбіта комети нахилена до площини екліптики на 162,5° (тобто, на відміну від більшості тіл Сонячної системи, вона рухається у напрямку, протилежному руху планет, і її орбіта нахилена до орбіти Землі на 17,5°). Цей факт вплинув на вибір дати і місця зустрічі з кометою космічних апаратів під час її повернення у 1986-му році. Перигелій комети «припіднятий» над площиною екліптики на 0,17 а. о. Внаслідок великого ексцентриситету орбіти швидкість комети Галлея по відношенню до Землі є однією з найбільших серед усіх тіл Сонячної системи. У 1910-му році при прольоті повз нашу планету вона склала 70,56 км/с (254016 км на годину).

Цікавий факт.

Комета Галлея – єдина видима неозброєним оком комета, яку можна побачити двічі за людське життя. Востаннє вона з’явилась у внутрішній Сонячній системі у 1986-му році. Наступного разу вона з’явиться в середині 2061-го року.

 

Переглядів: 85 | | Теги: Комети, сонячна система
Всього коментарів: 0
avatar