Міжзоряна комета Борисова виявилася багатою на чадний газ

Комета Борисова (2I/Borisov).Комета Борисова. Знімок телескопа Hubble. Credit: NASA, ESA and J. DePasquale (STScI).У нещодавньому випуску журналу «Nature Astronomy» опубліковані результати нового дослідження комети Борисова (2I/Borisov). Нагадаємо, що це другий в історії підтверджений об'єкт міжзоряного походження, знайдений в Сонячній системі.

Комета пройшла перигелій своєї орбіти в грудні 2019-го року. В березні 2020-го року її ядро розпалося на кілька фрагментів.

Під час проходження кометою Борисова перигелію дві незалежні команди астрономів провели серію спостережень її ядра. Перша група використовувала для цієї мети комплекс радіотелескопів ALMA (Чилі), друга – космічний телескоп Hubble.

Проаналізувавши отримані дані, дослідники зуміли ідентифікувати два види молекул в розрідженій кометній атмосфері (комі): ціаністий водень HCN і окис вуглецю CO.

Кількість ціановодню (його ще називають синильною кислотою) в комі комети Борисова в цілому не сильно відрізнялася від значень, отриманих для комет Сонячної системи. А ось концентрація окису вуглецю (чадного газу) виявилася однією з найбільших, що коли-небудь спостерігалася астрономами.

На думку дослідників, велика кількість окису вуглецю говорить про те, що комета Борисова сформувалася при низьких температурах (близько -250° C) у зовнішній частині протопланетного диска її «батьківської» зірки. Діаметр її ядра до руйнування складав, імовірно, від 200 до 500 метрів. Під час проходження перигелію воно втратило за рахунок випаровування верхній шар товщиною від 0,2 до 1,1 метра.

Швидше за все, комета Борисова утворилася в системі червоного карлика. Можливо, вона є уламком, що залишився після руйнування карликової планети. Надалі комета була викинута в міжзоряний простір внаслідок гравітаційного впливу гігантського планетоподібного тіла або ж в результаті близького прольоту іншої зірки.

 

Переглядів: 84 | | Теги: Комети
Всього коментарів: 0
avatar